Відповіді на головні питання: що таке патронат, для кого він, хто може стати вихователем, як це фінансується та які закони це регулюють.
Патронат над дитиною (сімейний патронат) – це комплексна послуга, яка передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини в сім’ї патронатного вихователя у період подолання дитиною, її батьками складних життєвих обставин та/або у період прийняття рішення щодо подальшої долі дитини (усиновлення, влаштування до прийомної сім’ї, ДБСТ, під опіку тощо).
Офіційне визначення послуги закріплене ст. 252-256 Сімейного кодексу України
Послуга патронату над дитиною може застосовуватися у випадках дітей, до яких належать (переважно, але не виключно):
У сім’ї патронатного вихователя одночасно можуть перебувати одна дитина або кілька дітей, які є між собою рідними братами та сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім’ї, які відповідно до рішення органу опіки та піклування потребують захисту й тимчасового догляду, а їх найближче родинне оточення (напр., мати і батько) – підтримки з боку міждисциплінарної команди спеціалістів.
Суть послуги – у забезпеченні сімейного догляду дитині, яка тимчасово залишилися без батьківського піклування, а також – у забезпеченні вирішення кожного такого випадку у спосіб, який відповідатиме найкращим інтересам дитини за умови підтримки її сім’ї.
Надання послуги патронату здійснюється за таким алгоритмом:
Патронат – це комплексна послуга на допомогу дитині та її сім’ї, орієнтована на створення умов для подолання складних життєвих обставин з дотриманням права на сім’ю.
Патронат передбачає активну підтримку батьківства, відновлення спроможності сім’ї/родини самостійно долати труднощі, які перешкоджають належному догляду та вихованню дитини.
Детальніше про зазначені особливості патронату як соціальної послуги:Зазвичай, виявлені, знайдені чи вилучені з небезпеки діти, за відсутності близьких родичів, готових тимчасово взяти дитину до себе, направляються до інституційних закладів: притулків, центрів соціально-психологічної реабілітації (ЦСПР), будинків дитини, дитячих будинків, інтернатів, які значно віддалені від місця попереднього проживання дитини, що ускладнює контакти дитини з родиною.
Водночас, переважна більшість таких дітей, мають батьків або родичів, які, за професійної підтримки, могли б розпочати належними чином опікуватися дитиною. Проте, у інтернатному закладі діти, як правило, залишаються досить довго, а інколи і до набуття ними повноліття (з порушенням права дитини жити та виховуватися в безпечному сімейному середовищі).
Послуга патронату, як воротар, дозволяє запобігти інституційному розміщенню дитини й уникнути ризиків бути недоглянутою, дає можливість дитині бути почутою, мати поруч тих дорослих, які готові професійно та толерантно пояснити що відбувається в житті дитини та її батьків, чому це сталося і що буде далі.
Влаштованим під патронат дітям забезпечується індивідуальний підхід та цілодобова увага патронатного вихователя. Таким чином, останній, через постійне, індивідуальне спілкування з дитиною, може якнайкраще визначити усі її потреби (фізичні, емоційні, соціальні, потреби у розвитку та ін.) та, за підтримки міждисциплінарної команди спеціалістів, визначити шляхи їх задоволення.
Часто тимчасовими вихованцями патронатних сімей стають діти, які потребують нагальної та невідступної уваги, наприклад, діти, знайдені на вулиці, місцезнаходження чиїх батьків невідоме, діти з особливими потребами, діти, які пережили травму чи втрату близької людини, мають уповільнення в розвитку, як результат недбалого ставлення своїх батьків.
Головний підхід патронату - адресування тих потреб дитини, які не помічалися її біологічними батьками чи особами, які їх заміщали, забезпечення для неї люблячого сімейного середовища у період прийняття рішення щодо подальшої її долі у такий спосіб, який найкраще відповідатиме інтересам саме цієї дитини.
У контексті послуги патронату, в першу чергу, розглядається можливість усунення тих факторів, які заважають біологічним батьками або найближчому сімейному оточенню належним чином опікуватися дитиною, з тим, щоб повернення дитини до її сім’ї стало реальним. У таких випадках, за умови що біологічні батьки мають змогу бачитися та спілкуватися з дитиною, таке спілкування заохочується – завдяки цьому соціальним працівникам легше сформувати у батьків мотивацію до змін, оцінити їхні істинні мотиви та готовність самостійно опікуватись дитиною, що дає можливість органу опіки та піклування приймати обґрунтовані рішення, спрямовані на забезпечення найкращих інтересів дитини.
В свою чергу, соціальний працівник забезпечує супровід біологічної сім’ї дитини, формує у біологічної сім’ї спроможність активізувати ресурси для самостійного розв’язання негараздів, проводить залучення ширшого родинного кола, сприяє для досягнення максиммальних змін на краще.
Надання послуги патронату дитині забезпечується, в першу чергу, патронатним вихователем. З моменту передачі її під патронат саме патронатний вихователь несе повну відповідальність за життя, збереження та покращення здоров’я дитини. Він професійно та майстерно налагоджує стосунки з дитиною, яка розлучена зі своїми батьками, оцінює її потреби, створює сприятливі, комфортні умови для розвитку та соціально психологічної реабілітації дитини, формування чи підтримки важливих для неї родинних стосунків, а також готує дитину до повернення у свою родину, або допомагає налагодженню контактів дитини з її новою сім’єю.
Патронатний вихователь також є членом міждисциплінарної команди, отже, свої дії щодо влаштованої під патронат дитини узгоджує зі спеціалістами:
Патронатний вихователь, соціальні працівники і біологічні батьки дитини та родичі об’єднанні спільною метою – створення найкращих умов для зростання дитини та подолання складних життєвих обставин, що можуть спричинити остаточне розлучення дитини з батьками і позбавлення останніх батьківських прав.
Патронатним вихователем може бути повнолітня особа, яка є громадянином України, має досвід виховання дітей, спільно з добровільним помічником пройшов/ла курси професійної підготовки за спеціальною програмою підготовки патронатних вихователів та отримала відповідну рекомендацію, зі згоди всіх членів своєї сім’ї готова до розміщення під патронат дітей за місцем свого проживання і уклала з відповідним органом опіки та піклування договір про надання послуг патронату.
Патронатними вихователями не можуть бути особи, зазначені у статті 212 Сімейного кодексу України, а також особи, чиї діти були засуджені, перебувають/перебували у конфлікті з законом.Патронатний вихователь не може поєднувати надання послуг патронату над дитиною з іншими видами діяльності, які перешкоджатимуть якісному виконанню умов договору про патронат над дитиною.
Патронатний вихователь здійснює свою професійну діяльність щодо догляду та виховання дітей в умовах своєї сім’ї, залучаючи до надання послуг в суботні, недільні дні та вечірні години добровільного помічника із числа членів сім’ї. Залучення ще одного члена сім’ї обґрунтовується потребою гарантії у забезпеченні безпеки дитини; підтримки у виконанні певних обов’язків з догляду, особливо у разі влаштування одночасно декількох дітей, немовляти, дітей з особливими потребами тощо.
Кандидатам, що мають намір стати патронатними вихователями необхідно звернутися до місцевого Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді для отримання додаткової інформації щодо процесу запровадження цієї послуги в громаді та подати відповідний пакет документів, зокрема:
До процесу первинного відбору сімей - кандидатів також залучається місцева служба у справах дітей, організацію навчання за програмою підготовки кандидатів у патронатні вихователі забезпечує обласний ЦСССДМ.
Основними підставами для прийняття органом опіки та піклування рішення про тимчасове влаштування дитини під патронат можуть бути:
За потреби вжиття негайних дій щодо термінового влаштування дитина може бути передана до сім’ї патронатного вихователя за наказом служби у справах дітей та згідно з актом прийому-передачі дитини. Відсутність у дитини документів, які засвідчують її особу не є перешкодою влаштуванню дітей під патронат.
Щодо дитини, влаштованої під патронат, послідовно вивчаються два можливі шляхи вирішення подальшої долі:
Термін перебування дитини під патронатом визначається її індивідуальними потребами та залежить від складності життєвих обставин, які спричинили її влаштування, але не має перевищувати 3 місяці.
Практика показує, що в окремих випадках є потреба в подовженні термінів, але такі дії виключно за рішенням органу опіки та піклування після перегляду справи дитини та її батьків, при цьому мають бути враховані психологічні особливості розвитку дитини та її думка, якщо вона досягла відповідного віку.
Загальний термін перебування дитини в патронаті не повинен перевищувати 6 місяців.
За надання послуги патронатний вихователь щомісяця отримує:
Фінансування послуги патронату над дитиною у 2017 – 2018рр. забезпечується за рахунок субвенції державного бюджету місцевим бюджетам.
Економічний ефект запровадження послуги патронату досягається за рахунок інтенсивності роботи з вирішення проблем дитини та її сім’ї, використання міждисциплінарного підходу та технології ведення випадку, що дозволяє прискорити процес вироблення оптимальних рішень та їх прийняття з врахуванням найкращих інтересів дитини.
Як результат – загальні витрати на надання послуг одній дитині в сім’ї патронатного вихователя в 2 рази менші ніж в ЦСПРД, і в 2,2 менше, ніж в будинку дитини.
Послуга патронату над дитиною закріплена наступними законодавчими та нормативно правовими актами, суть яких зазначена у нижченаведеній таблиці:
1. Закон України від 26.01.2016 р. №936-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми»Законодавчо закріплює нову для України послугу, яка дозволить уникнути негативного для дитини досвіду інституційного розміщення та за забезпечить її тимчасове проживання в умовах професійно підготовленої сім’ї патронатного вихователя.
Закон також закріплює низку понять: «діти, які перебувають у складних життєвих обставинах», «діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», «забезпечення найкращих інтересів дитини», удосконалено механізми та процедури прийняття рішень щодо захисту дитини за місцем її проживання.
2. Закон України від 19.10.2016 № 1692-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із запровадженням патронату над дитиною»Визначає механізми оплати послуг патронатних вихователів та їх пенсійного забезпечення.
Вводить норму, завдяки якій патронатні вихователі підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а платником єдиного внеску на здійснення цього страхування є роботодавець.
3. Закон України від 20.12.2016 № 1794-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо оплати послуг патронатних вихователів»Вводить державну субвенцію місцевим органам виконавчої влади на розвиток послуг патронату над дітьми як альтернативи притулкам, інтернатам.
Виділення такої субвенції має стимулювати місцеві органи влади запроваджувати послугу сімейного патронату та поступово закривати інтернати.
4. Данні зміни знайшли своє відображення в Законі України від 21.12.2016р. № 1801-VIII «Про Держаний бюджет України на 2017 рік»Передбачено цільову субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування у 2017 році послуг 154 сімей патронатних вихователів та виплату соціальної допомоги на дітей, влаштованих під патронат.
5. Проект постанови КМУ № 148 від 16.03.2017р. «Деякі питання здійснення патронату над дитиною»Визначає:
Станьте патронатним вихователем або дізнайтеся більше як спеціаліст громади.